Спадщина була розділена в ході сварок, але в результаті ніхто не здобув гору. Мій чоловік – один з семи братів і сестер зі змішаної сім’ї. У його матері, Поліни Павлівни, було троє дітей – дві дочки та син. Вона була заміжня, але фактично виховувала дітей одна, оскільки її чоловік був жорстоким алкоголіком. Зрештою вона пішла від нього, і вдівець з села Андрій Іванович, який теж виховував двох дітей один, запропонував їм жити разом.
Вони переїхали до далекого села, щоб уберегтися від пересудів, і сільрада виділила їм великий будинок, враховуючи розмір їхньої змішаної родини. Андрій працював у колгоспі, а Поліна була ветеринаром. Згодом у них народилася дочка Ярослава, і в сім’ї стало шестеро дітей. Згодом діти росли, і батьки видавали їх заміж. Сім’я купила свій будинок та розширила його. Незважаючи на добрі відносини, Ярослава була очевидною фавориткою. Коли Андрій захворів на невиліковну хворобу, всі діти мали брати участь у витратах на його лікування.
Розлад виник, коли діти Поліни відмовилися, запропонувавши решті взяти витрати на себе. Напруга посилилася, коли чоловік Ярослави заявив, що сплатить лікування лише у тому випадку, якщо йому буде передано все майно. Андрій зі сльозами на очах відмовився. Після смерті Андрія суперечки щодо спадщини продовжувалися, і навіть Поліна стала спірною фігурою серед своїх дітей, яку тасували від одного до іншого. Вона померла в лютому 2022 року, а незабаром після цього стан батька було втрачено під час нашестя. Сім’я повністю розпалася, не було зв’язку навіть між онуками. Дехто залишився, а ми поїхали. Несамовито бачити, як розривається на частини така сім’я, і, на жаль, це нерідка історія.