«Це дійсно справжні мандарини? Можна їсти?» – здивувалася дочка моєї подруги. Я запропонувала їй скуштувати і дуже скоро пожалкувала про це. Адже вони зʼїли всі плоди з мого дерева. Тепер вони вирощують власні мандаринові деревця, відкривши для себе новий смак.
Багато років тому в моєму будинку зʼявився перший цитрус – лимон, подарований мені колегою, яка переїжджала в інше місто. Це дерево росло і плодоносило у мене. Бажаючи урізноманітнити свою колекцію, я вирішила виростити мандарини та апельсини. Але дізналася про необхідність щеплення, що дуже мене засмутило.
Якось, у квітковому магазині, я знайшла мандаринове деревце з плодами. Перший мандарин, який я скуштувала, був гірким і кислим – це був каламондин. Але дуже скоро я виявила смачні маленькі мандарини з кісточками. Я посіяла їх і через три неділі зʼявилися перші всходи. Вони перетворилися на кущі, які я роздала друзям, залишивши собі три штуки.
Три роки по тому, я почала думати про їхнє цвітіння. Виявилося, що потрібно було просто пересадити їх у великі горщики, і виносити на вулицю влітку. Після повернення в будинок вони зацвіли, і я підготодувала їх зольним настоєм і янтарною кислотою.
До нового року у мене вже зʼявилися свої мандарини. Вони були такі ж солодкі, як і те, з яких були взяті кісточки. З моменту посіва до спілих плодів пройшло чотири з половиною роки. Тепер я знаю, що для швидкого плодоношення достатньо буде пересадити рослину у великий горщик і винеси її влітку на вулицю.