Мої батьки прожили у люблячому шлюбі 30 років, забезпечуючи нас із сестрою турботою та увагою. Коли ми виросли та поїхали з рідного дому, батьки виявилися надані самі собі. Спочатку мене це не турбувало, адже вони були одне в одного. Однак усе змінилося, коли моя мати раптово пішла з життя. Батько залишився один, і, незважаючи на наші з сестрою спроби відвідувати його поперемінно, він впав у глибоку зневіру і почав пити.
Його великий будинок занепав, накопичилися комунальні борги, які довелося виплачувати нам із сестрою. Але одного разу поведінка батька різко змінилася. Він став більш активним, наводив лад у будинку і виявляв інтерес до нашого з сестрою життів. Навівши довідки, ми дізналися, що він відновив роман зі своєю колишньою однокласницею, тіткою Оленою, яка нещодавно повернулася до міста вдовою. Не порадившись із нами, батько поселив Олену в нашому сімейному будинку, який все ще зберігав спогади про нашу матір.
Це рішення сильно засмутило мене. Мені здавалося неправильним, що чужа людина живе у нашому рідному домі. Звернувшись до батька, ми з сестрою висловили своє несхвалення. На наш подив, він розповів, що вони з тіткою Оленою вже таємно одружилися. Ми були приголомшені його рішенням у 62 роки і підозрювали мотиви Олени, адже вона мала троє невлаштованих дітей. Це одкровення призвело до розриву між мною та батьком. Він, здавалося, не переживав із цього приводу, виправдовуючи свої дії вибором щастя замість самотності. Він стверджував, що нічого не хоче від нас, але я не могла позбутися занепокоєння. Майбутнє цієї ситуації та її можливих ускладнень для нас із сестрою досі залишається невизначеним…