Піднімаючись до своєї квартири на п’ятому поверсі, Рита сподівалася, що її мати спить, оскільки вона хотіла уникнути чергової лекції. Того ранку сталася несподіванка, коли її стара подруга Марта запросила її до себе в гості, що й призвело до вигаданої історії про день народження, щоб пояснити своє пізнє повернення. Незважаючи на наполегливу заяву матері, що вона дочекається її, Рита боялася майбутньої конфронтації. Повернувшись вкрай пізно, Рита виявила, що мати не спить, і це спричинило напружену розмову про її нічну вилазку.
У ході розмови Рита згадала про свого батька, що пішов, що додало обговоренню більш емоційне навантаження. Заспокоївши маму і холоднокровно проаналізувавши її недоречні побоювання з приводу сусідських пліток, Рита вийшла на вулицю, щоб викинути сміття, все ще розмірковуючи про своє замкнене життя під пильним оком матері. Вийшовши надвір, Рита зустріла явно засмученого чоловіка, запропонувала йому допомогу і зрештою залучила до цієї дії свою матір.
Саме цей інцидент послужив поштовхом до змін, відкривши новий розділ у житті Рити. Через тиждень від Льоші – людини, якій вона допомогла – прийшла посилка з трояндами, що призвело до обережного, але обнадійливого спілкування та світлого майбутнього. Наступні зустрічі Льоші та Рити ознаменували початок багатообіцяючих стосунків, і найдивовижніше – на радість її матері. Життя Рити, колись затьмарене сімейними зобов’язаннями та самотністю, набуло несподіваної радості та дружнього спілкування. А все лише з тієї причини, що вона не пройшла повз людину, яка потребувала підтримки…