10 років тому я зустріла Роберта – і моментально відчула себе неймовірно щасливою. Наші стосунки переросли у шлюб та народження заповітної дитини. Однак після переїзду з будинку свекрухи, де ми жили відразу після весілля, все пішло навперекій. Роберт став часто їздити у відрядження, мало часу проводив вдома.
Я підозрювала про його таємні спілкування, і, перевіривши телефон, виявила, що у нього роман. Незважаючи на зрадництво, я вибачила Роберта заради нашої дитини. Але його зради тривали, і я відчувала себе відірваною від сім’ї і сумувала через його постійну відсутність. Після 5 таких бурхливих років Роберт зажадав, щоб я покинула наш будинок разом із дитиною.
Тієї холодної зимової ночі ми знайшли притулок у будинку мого брата. Наступні вибачення Роберта змусили мене знову пробачити його. Після цього ми переїхали за кордон, оскільки його перевели до іншої філії компанії. Однак він знову кинув мене – у чужій країні з маленькою дитиною, залишивши без підтримки, роботи та близьких людей. Тепер я сильно з жалію, що не пішла від нього після першої ж зради. Тепер я почуваюся самотньою та пригніченою в чужій країні з маленькою дитиною. Я постійно борюся з непростим питанням: що робити далі? Як жити? Як виживати?