Ми з Ігорем одружені вже багато років і спільно нажили значне майно, включаючи машину та дві квартири. Наша донька, Надя, чотири роки тому вийшла заміж за Дениса, який спочатку подавав великі надії у своєму бізнесі, але у результаті загруз у боргах і втратив усе. В даний час Надя знаходиться в декретній відпустці і не може робити фінансовий внесок, тому Денис є єдиним джерелом доходу, що змушує їх вести кочовий спосіб життя, переїжджаючи з однієї маленької орендованої квартири в іншу. Ця ситуація глибоко турбувала мене, оскільки вони боролися з нестабільністю та високою вартістю оренди.
Щоб допомогти, я запропонувала Ігорю поселити їх в одній з наших квартир, яка зараз здається в оренду стороннім людям. Однак Ігор рішуче проти цієї ідеї, вважаючи, що Денис повинен самостійно вирішувати свої фінансові труднощі, не покладаючись на нас. Чоловік побоюється, що постійна підтримка послабить прагнення Дениса і зробить його залежним від нас. Ігоря також турбує втрата доходу від оренди та можливість того, що дочка з зятем назавжди оселяться у квартирі, і тоді їх буде складно виселити. Незважаючи на розуміння фінансових наслідків втрати доходу від оренди, я вважаю, що ми маємо підтримати нашу дочку у цей непростий час.
Я навіть запропонувала допомогти їм у отриманні іпотечного кредиту, але Ігор відмовився і від цього, пославшись на те, що ми й так уже зробили достатньо. Через відсутність підтримки з боку сім’ї Дениса ми залишаємось єдиними потенційними помічниками. Мене пригнічує позиція Ігоря та його очевидний пріоритет фінансової вигоди над підтримкою дочки, з чим я раніше не стикалася. Переконати його у зворотному дуже складно через його впертий характер, але я почуваюся зобов’язаною продовжувати спроби. Адже я насамперед хочу підтримати рідну дочку, а не зятя…