Аліна стояла навколішки біля могили Олексія, і в неї текли сльози. Колись вона ненавиділа його за те, що він забрав всю увагу її матері після смерті її біологічного батька, Миколи. Якось Аліна навіть зіпсувала машину Олексія, але він залишався терплячим і не тримав зла. Переломний момент настав, коли Олексій врятував Аліну від утоплення в крижаному озері. Згодом він став справжнім батьком для дівчини, підтримував її у навчанні, заміжжі та материнстві.
Вражена тим, що після похорону Миколи вона виявила його вдома, живого і здорового, Аліна зіткнулася з суворою правдою. Її біологічний батько інсценував свою смерть, щоб бути з іншою жінкою, і згодом опинився у в’язниці за тяжкий злочин. Тепер він хотів повернутися в їхнє життя, говорячи, що доля зробила їх із колишньою дружиною знову «вільними».
– Іди, поки я не викликала поліцію, – попередила Аліна, відкидаючи спробу Миколи повернутися в їхнє життя.
У цей момент Аліна зрозуміла, що батько – це не біологія, а кохання та самопожертва. Олексій був її справжнім батьком, його кохання не згасало навіть після його смерті. А Микола став для неї тим, хто згинув багато років тому, коли віддав перевагу іншій жінці своїй родині.