Юля дивилася у вікно автобуса, тримаючи на колінах велику картату сумку. В автобусі витав теплий аромат пиріжків, подарованих бабусею. Запропонувавши один із них доброму незнайомцю Степану, який сидів поруч, вони представилися один одному і швидко зблизилися за чотиригодинну поїздку до міста. Обидва вони їхали на навчання. Зв’язок молодих людей зміцнився, вони обидва вступили до бажаних вишів.
Вони регулярно зустрічалися в кафе «Бегемот», яке незабаром стало «їхнім місцем». Саме там вони провели своє перше офіційне побачення як пари. Степан, вже по вуха закоханий у Юлю, запропонував їм з’їхатися та влітку зіграти весілля . Юля вагалася, під впливом застережень своєї подруги Віри від дошлюбного співжиття. Дівчина попросила дати час подумати. Незабаром після тієї розмови Юля помітила Степана в «Бегемоті» з іншою дівчиною і почала уникати його, адже не знайшла в собі сили підійти і поговорити з ним про це.
Повернувшись у село на Новий рік, Юля була здивована, коли Степан, одягнений у святковий костюм Діда Мороза, з’явився з тією самою дівчиною у ролі Снігуроньки перед її домом. Виявилося, що це була його сестра, Ірина. Всі непорозуміння були усунені, Степан зробив Юлі пропозицію, і та з радістю погодилася, пообіцявши завжди відверто говорити з ним і не додумувати все замість нього.