Того дня планове прибирання принесло несподіваний сюрприз. Під час протирання полиць я випадково впустила папку чоловіка, з якої вивалилися листи. Коли я підняла їх, то я не могла встояти, щоби не прочитати їх. У листах були описані страхи та переживання мого чоловіка, і, наскільки я могла судити, вони були адресовані якійсь жінці. Моє серце почало шалено битися, а голова паморочилася від думок про зраду.
Я ховала свої емоції та листи кілька днів, не знаючи, як порушити це питання. Мій світ здавався розбитим, але я боялася конфронтації, боялася втратити свою сім’ю через те, що, можливо, я неправильно зрозуміла. Однак одного вечора, не витримавши, я взяла папку і сіла поряд із чоловіком. — Я знайшла ці листи у твоїй папці, — тихо сказала я, тремтячими руками простягаючи йому листи. Він взяв їх, глянув, а потім подивився на мене з подивом та прикрощами. — Чому ти копалася у моїх речах? — його голос був холодний.
Я пояснила йому, що випадково знайшла їх під час прибирання і висловила свої побоювання. — Я… Я боялася, що ти… — мої очі наповнились сльозами. Чоловік зітхнув і пояснив, що це був спосіб терапії, рекомендований його другом-психологом, щоб упоратися із внутрішніми переживаннями. Він ніколи не надсилав ці листи, а просто зберігав їх як спосіб висловити свої емоції. — Я не хотів тебе непокоїти всім цим, — тихо пояснив він. Я відчувала, як полегшення змішалося з сумом через непорозуміння. Нам обом було не по собі, але ця розмова допомогла нам обговорити наші страхи та переживання, що, зрештою, зробило наш шлюб міцнішим.