Щоп’ятниці після важкого робочого тижня мої подруги і я збиралися в місцевому барі, щоб розслабитися та поспілкуватися. Той бар був затишним місцем із приємною музикою та смачними коктейлями. Якось увечері, коли ми сиділи за своїм улюбленим столиком і обговорювали останні новини, до нас підійшов незнайомець у нетверезому стані. Він почав досить нав’язливо пропонувати нам випити і втомливо фліртував. “Дівчата, може, вип’ємо за знайомство?” – Сказав він, намагаючись сісти поруч з однією з моїх подруг. Ми намагалися відшити його, але він був наполегливий.
Якогось моменту до нашого столу підійшов високий чоловік з темним волоссям і суворим поглядом. “Вибачте, але ці дами з вами не знайомі і не хочуть спілкуватися. Пропоную вам піти,” – сказав він із впевненістю в голосі. П’яний чоловік хотів заперечити, але, подивившись Олександра, вирішив не зв’язуватися і пішов. “Дякую, ви справжній джентльмен,” – сказала я, дякуючи йому за допомогу. “Нічого складного. Просто не люблю, коли хтось турбує дівчат,” – відповів він, посміхаючись. Ми запросили Олександра приєднатися до нас – і так розпочалося наше знайомство.
Він розповів, що працює лікарем і прийшов до бару відпочити після складної операції. Вечір пролетів непомітно. Олександр був цікавим співрозмовником і ми швидко знайшли спільні теми для розмови. Коли настав час йти, він запропонував проводити мене додому. “Тобі не складно?” – Запитала я. “Ні, звичайно. Після того, що сталося, я просто хочу переконатися, що ти дійдеш додому в безпеці”, – відповів він. З того вечора ми почали зустрічатися, і кожна наша зустріч ставала все цікавішою й цікавішою. Олександр виявився чудовою людиною, яка вміла дбати і стояти на захисті своїх близьких. Наше знайомство в барі призвело до чогось більшого, і я була дуже щаслива, що доля звела нас саме там.