Минуло три роки з того часу, як ми з Олегом розлучилися. Незважаючи на розрив, Олег був відповідальним батьком для нашої чотирьох із половиною річної доньки Юлі. Він купив нам квартиру та платить щедрі аліменти. Олег має престижну роботу, він додатково оплачує Юлі канікули і щотижня проводить з нею час.
Однак останнім часом у їхніх стосунках виникли деякі проблеми: Олег знову одружився, і його нова дружина завагітніла. Нова пасія чоловіка зателефонувала мені і сказала, що Олег скоро зменшить розмір аліментів через появу їхньої дитини. Її тон був знущальним, вона натякала на те, що ми з Юлею залишимося без засобів для існування без допомоги Олега. Я зв’язалася з Олегом, який був засмучений такою поведінкою дружини, але не підтвердив, чи аліменти продовжуватимуть виплачуватись у колишньому обсязі.
Це не давало мені спокою. Я працюю на півставки, і зарплати ледве вистачає на оплату комунальних послуг та харчування. Позбавитися аліментів – значить позбавити Юлю можливості займатися улюбленою справою. Хоча я вірю, що Олег приймає рішення самостійно і не піддасться на вмовляння нової дружини, я все ж таки турбуюся за дочку. Сподіваюся, що колишній чоловік пам’ятає про свої обов’язки батька Юлі та продовжуватиме підтримувати її незалежно від змін у своєму особистому житті.