Моя мати часто нагадувала мені без жодних докорів сумління, що я була незапланованою дитиною, народження якої порушило її перспективне майбутнє. Вона була найкращою студенткою юридичного факультету, багато хто захоплювався і заздрив їй. Її життя набуло несподіваного оберту, коли вона закохалася в мого батька. Тепер вона називала його “безвідповідальним і легковажним”. Їхні короткі, таємні стосунки призвели до вагітності мною. Незважаючи на її небажання мати мене, мій батько наполягав на тому, щоб зберегти дитину, і змінив свій спосіб життя, щоб підтримати нас.
Він знайшов роботу, квартиру і щосили намагався привернути до себе моїх бабусю і дідуся по материнській лінії, оскільки, на їхню думку, я “зруйнувала” перспективи їхньої дочки. Я народилася недоношеною в 7 місяців і майже повністю виховувалась батьком, який перейшов на віддалену роботу, щоб піклуватися про мене, тоді як моя мати не виявляла до мене жодного інтересу. Коли мені виповнилося 6 років, їхній напружений шлюб розпався, і батько подарував мені ляльку, про яку я так мріяла, пішов, не взявши мене з собою.
Моє життя не покращало, коли мама знову вийшла заміж за Матвія і народила мого брата Дмитра, який отримував всю її ласку та увагу. У результаті мене відправили жити до бабусі та дідуся до села, і тепер я бачилася з мамою тільки у свята. Більше того, мати чітко дала зрозуміти, що не фінансуватиме мою освіту, якщо я не отримаю стипендію – що різко відрізнялося від її ставлення до мого брата. Почуваючись нелюбимою та небажаною, я, на щастя, знайшла втіху в Остапі під час навчання в університеті. Ми одружилися і побудували спільне життя, яке не залежить від моєї мами, яка пропустила наше весілля через дрібничну подію, пов’язану з Дмитром. Саме того дня я вирішила порвати з нею всі стосунки, вирішивши, що без її участі моє життя буде набагато кращим…