Після довгого робочого дня Семен мріяв лише насолодитися смачною вечерею з оселедця та картоплі, приготовленої його дружиною Мариною. Він з нетерпінням чекав на можливість відпочити на дивані і подивитися фільм – заслужений перепочинок після напруженого робочого дня. Семен рідко вдавався до такої ліні, але сьогодні йому дуже хотілося розвіятися. Підходячи до свого будинку, він потягнувся за ключами, але здивовано зупинився, почувши зсередини голос своєї тещі Інни Павлівни.
У свої 80 з лишком років Інна була ще досить міцною жінкою, і одного разу вона викликала лікаря тільки для того, щоб її запевнили в її винятковому здоров’ї. Семен приклавши вухо до дверей, почув, як Інна жваво розмовляє з Мариною . Перспектива помістити Інну в будинок для людей похилого віку здавалася їй страшною. Вона вселяла собі, що на неї чекає та ж доля, яка спіткала всіх її подруг і сусідок.
Зітхнувши, Семен повернув ключ і був тепло зустрінутий тещею, яка одразу ж почала згадувати про свою енергійну молодість і кулінарні подвиги. Незважаючи на її пропозицію пожити разом, щоб краще харчуватися, Семен ввічливо висловив свою подяку, а Марина тонко натякнула, що мамі час повертатися додому. Коли Семен проводжав Інну, та охоче пообіцяла принести пельмені наступного дня, твердо вірячи, що згодом вони йому обов’язково сподобаються.