Літня жінка підійшла до аптечного прилавка, за яким стояла молода дівчина у білому халаті. – Здрастуйте, – сказала жінка, – ви фармацевт? – Так, – відповіла дівчина, посміхаючись, – чим можу допомогти? – Мені потрібні ліки, – жінка забарилася, намагаючись згадати назву. – Це для покращення пам’яті? – ввічливо поцікавилася дівчина. – Ні! У мене з пам’яттю все гаразд, – образилася жінка. Фармацевт спробувала допомогти, запитала, чи не від болю ці ліки, чи не прописав їх лікар.
Жінка все більше розпалюючись пояснила, що лікаря у неї немає, а таблетки від нервів потрібні. Через підвищену нервозність вона часто виписує сама собі таблетки. – А які ви зазвичай використовуєте? – спитала дівчина. Після довгих роздумів жінка зізналася: – А таблетки від нервів дуже відрізняються? Хіба нерви не всі однакові? Фармацевт назвала пігулку, яку жінка одразу впізнала. Однак, коли їй назвали ціну, вона запротестовала, що призвело до суперечки про те, чи вона приймала ці таблетки раніше чи ні.
Вийшовши з себе, жінка закричала: – Чому ви мене допитуєте? Фармацевт, намагаючись її заспокоїти, оформила продаж та запропонувала таблетки, які покращують пам’ять. – Я ж вам сказала, що з пам’яттю у мене все гаразд! – огризнулася жінка. – Ви насилу згадуєте свої ліки, – м’яко сказала дівчина, демонструючи занепокоєння станом жінки. – Навіщо мені пам’ятати про свої минулі болячки? Адже це було так давно… але повернулося, зараза! – з гіркотою відповіла жінка, забрала свою покупку і пішла.