Через 12 років після того, як Люба розлучилася з Дмитром, так і не розкривши своєї вагітності, вона ще залишалася незаміжньою, жила в будинку своїх батьків і одна виховувала їхнього сина Антона. Незважаючи на наявність різних залицяльників, вона вирішила зосередитися на розвитку талантів свого сина за підтримки своїх батьків. Тим часом Дмитро стикався з розчаруванням у своїх подальших стосунках та сумував за стабільністю, яку давала йому Люба.
Їхні шляхи несподівано перетнулися, коли Дмитро, бажаючи примирення, підійшов до Люби перед входом до школи, де навчався Антон. Він одразу ж висловив бажання брати участь у житті сина, розкрив сімейні таємниці та потрясіння у своєму житті з Ритою, дочка якої, як виявилося, була від іншого чоловіка.
Люба, скептично ставлячись до намірів Дмитра, чинила опір його спробам налагодити стосунки з Антоном, який продовжував бачити у Дмитрі чужу людину, незважаючи на спроби останнього зблизитися. Зрештою, Люба переїхала до столиці, знову вийшла заміж, перервала будь-яке спілкування з Дмитром, і навіть почала потихеньку віддалятися від своїх батьків, які тиснули на неї і навіть вимагали пробачити колишнього. Таке складне рішення змушує Любу думати про те, чи вона повинна була сприяти розвитку відносин між батьком і сином, незважаючи на складності та минулі образи?