Життя після розлучення обіцяло мені нову свободу і спокій, яких я так довго жадала. Мій колишній чоловік завжди був важкою людиною, і я думала, що зможу залишити все пов’язане з ним у минулому. Однак його переслідування почалося одразу після того, як ми офіційно розійшлися. Спочатку він завалював мене повідомленнями у всіх соціальних мережах, а коли я заблокувала його скрізь, він знайшов інший спосіб – домофон. “Це ж божевілля”, – думала я, коли вперше почула його голос через домофон. Він перевіряв, чи я вдома. Я намагалася це ігнорувати, але дзвінки стали все частішими та наполегливішими.
Він дзвонив вранці, в обід і пізно ввечері, іноді навіть уночі. Відчайдушна, я звернулася до поліції, сподіваючись, що вони зможуть мені допомогти. “Вибачте, але без прямих загроз ми не можемо втручатися”, – сказали мені там. Я відчувала себе безсилою і самотньою перед цією проблемою. Сидячи вдома одного вечора, я слухала черговий дзвінок у домофон і думала, що мені робити. Страх і неспокій наповнювали мою душу.
“Повинен бути вихід,” – прошепотіла я собі під ніс. Потім я почала шукати інформацію про те, як захистити себе у таких ситуаціях. Обмірковуючи можливі шляхи, я вирішила не здаватися та почати діяти – звернутися за юридичною допомогою, встановити систему відеоспостереження та пошукати підтримку у друзів та сім’ї. Як би там не було, цей досвід навчив мене, що іноді, щоб знайти світ, потрібно спочатку зіткнутися з темними куточками свого минулого. Основна боротьба ще попереду, але я сповнена рішучості не здаватися…