Настя після, здавалося б, забутого інциденту, повернувшись увечері з роботи, виявила на кухні незнайомі вимиті контейнери. Мама пояснила, що вони від Карини, сусідки, яка її лікувала. Збита з пантелику, Настя пішла повертати контейнери Карині, яка зустріла її з докорами. “Привіт, Карино! Повертаю від мами”, – сказала Настя. Карина відповіла: “А ти сама не хочеш подякувати мені за те, що я нагодувала твою маму?”. Настя була приголомшена. “Карино, у моєї мами вдома завжди багато їжі!” Але Карина зачинила двері, звинувативши Настю у зневазі до матері.
Розгублена Настя повернулася додому, щоб поговорити з матір’ю, але та заперечувала, що щось говорила. Настя не повірила їй, адже й інші люди також звинувачували її. Вона подумувала про те, щоб найняти доглядальницю, враховуючи те, що мати все частіше почала говорити неправду і не могла залишатися сама. “Тобі треба було вийти заміж”, – порадила мати, маючи на увазі, що чоловік міг би допомогти фінансово в ситуації, що склалася. Це тільки засмутило Настю, оскільки ця тема давно була закрита.
Невдовзі Настя дізналася від інших сусідів про подібні історії, які поширювала про неї мати. На щастя, сусідка та подруга Тамара запропонувала доглядати матір. Вона часто спростовувала заяви жінки про зневагу дочки, нагадуючи їй про те, як Настя готує та доглядає її. Настя, будучи вдячною, наполягала на тому, щоб платити Тамарі, незважаючи на її відмову. Допомога Тамари полегшила тягар Насті, забезпечивши матері гарний догляд і не давши поширити нові хибні історії.