Нещодавно у мене виникла неприємна ситуація з моєю невісткою Галиною, пов’язана з її випискою з пологового будинку. Син повідомив мені, що Галю випишуть о четвертій, і ми з дочкою взяли вихідний, щоб підготувати свято зустрічі з рідними. Я навіть планувала купити повітряні кульки. Однак, приїхавши до лікарні, ми виявили, що Галину виписали напередодні, не повідомивши нас. Ми кілька місяців обговорювали день виписки.
Галина висловлювала бажання спокійно повернутись додому, щоб її зустрів тільки чоловік. Вона передбачала, що їй потрібний відпочинок після складних пологів, особливо після кесарева. Незважаючи на її побажання, я приготувала цілий бенкет і планувала принести все до них додому, маючи намір допомогти Галі в її відновленні. Я не могла зрозуміти, чому невістка усунула нас від такого важливого моменту, тим більше, що це було народження її першої дитини. Коли народжувала моя дочка, на виписку зібралася вся родина, створивши радісну і вільну від стресу атмосферу.
Але Галя та мій син воліли відсторонитися від цієї традиції. Почуваючись обдуреною і ображеною їхнім вчинком, я насилу змирилася з їхнім рішенням. Мій син пояснив, що їм потрібна спокійна атмосфера, яка була б неможлива за того натовпу, який ми планували. На мій погляд, витримати нашу присутність протягом години для Галини було б не надто складно. Я ставлю всю цю ситуацію під сумнів і міркую: чи правильно вчинили молоді батьки? Чи варто їх засуджувати за таке бажання, чи їхнє рішення тихо повернутися додому було виправданим?