Нещодавно моя сім’я зіткнулася з деякими труднощами, коли мої дядько та двоюрідна сестра, які раніше жили в селі, вирішили переїхати в місто та оселитися у нас. Вони продали свою квартиру і несподівано приєдналися до нашої родини, чим неабияк ускладнили життя моїй бабусі і мені. Обслуговування цих несподіваних “гостей” постійно вимотувало нас і змушувало бути на взводі. Мій дядько, галаслива і своєрідна людина, має звичку їсти щогодини і любить пліткувати про інших, незважаючи на відсутність у нього власних досягнень.
Його дочка, моя двоюрідна сестра, ще гірша. Мені дуже важко її терпіти. Вона егоїстична, недалекоглядна і, схоже, не цікавиться ані освітою, ані роботою, ані стосунками. Коли вдома гості, вона намагається бути приємною, але щойно вони йдуть – виявляється її справжня, проблемна натура. Ми часто сваримося, і моїй бабусі доводиться втручатися, заспокоюючи та рознімаючи нас. Сестра щоразу тільки посилює ситуацію, дзвонячи всім нашим родичам і погано відгукуючись про мене. Я намагалася уникати її якомога частіше, затримуючись на роботі допізна, щоб звести спілкування до мінімуму.
Але її присутність стала настільки нестерпною, що я боюся тепер повертатися додому. Незважаючи на все це, бабуся закликає мене виявити терпіння та розуміння, вірячи, що врешті-решт вони з’їдуть. Однак їх постійні плітки та присутність довкола просто пригнічують. Я розгублена і не знаю: як поводитися з сестрою і делікатно натякнути дядькові, що їм давно вже слід знайти власне житло?