Денис простояв у РАГСі більше години, чекаючи на свою наречену Ларису. Її телефон та телефони її батьків були вимкнені. Співробітники РАГСу, втрачаючи терпіння, дали йому додаткові півгодини. Стурбований Денис побіг до неї додому, але тільки для того, щоб дізнатися від сусідки, що Лариса та її родина поїхали у відпустку. Через місяць він зіткнувся з нею в торговому центрі. Дівчина повідомила, що вона закохана в іншого чоловіка – Максима. Через півроку після цього інциденту Денис зустрів Валерію – дівчину, яка цінувала чесність та прозорість у стосунках.
Однак після того, як Денис зробив їй пропозицію, Валерія повернула обручку тільки із запискою – “Вибач”. Минули роки. Якось, відпочиваючи на морі, Денис героїчно врятував хлопчика, що тонув. Коли він витяг хлопчика на берег, то познайомився з матір’ю хлопчика, Діаною. Невдовзі вони почали жити разом. З наближенням Нового року Денис вирішив зробити пропозицію Діані, але і вона відхилила його пропозицію, залишивши Дениса з розбитим серцем і спантеличеним своєю долею. Якось Денису зателефонував його дядько Федір, єдиний родич, який хотів познайомити його з якимось старим Михайлом.
Під час зустрічі Михайло зізнався, що він прокляв сім’ю Дениса на весіллі його батьків після того, як батько Дениса розтрощив серце його власної дочки. Він благав Дениса про прощення. Залишивши будинок Михайла, Денис відвідав церкву, де зустрів Катю, молоду жінку, яка оплакувала свою бабусю. Через рік Денис повернувся до тієї ж церкви, але вже з Катею як своєю нареченою. Ще через рік вони повернулися, щоб хрестити своїх дітей-близнюків. Денис часто міркував: наскільки іншим могло б бути його життя, якби він не зустрів Михайла і не прийняв його вибачень?