Якось Світлана звернулася до своєї матері з серйозною розмовою про свою сестру Галину. Досягнення Галини були для Світлани як шипи в боці, постійно зачіпаючи її самооцінку. Хоча Світлана була старшою сестрою, їй здавалося, що стан сестри не тільки був багатим, а й зростав з кожним роком. Обом сестрам батьки подарували двокімнатні квартири ще до їхнього заміжжя, що було символом рівності для них. Те саме поняття поширювалося на всі аспекти їх життя: чи то подарунок, грошова допомога чи освіта, до обох ставилися однаково, принаймні, теоретично. Однак у Світлани завжди було відчуття, що Галина отримувала більшу частку стану чи благословень. Невідповідність стала цілком очевидною, коли Галина купила свою п’яту квартиру, залишивши Світлану у вирі заздрості та недовіри. Їй було 56 років, і на її ім’я було записано лише одну квартиру, тоді як 47-річна Галина, здавалося, легко розширювала свою імперію нерухомості.
Мати пояснила, що Галина та її чоловік Олег завжди дбайливо ставилися до своїх фінансів і також отримували невелику допомогу від батьків чоловіка. Більше того, їхні діти теж були самостійними і робили свій внесок у добробут сім’ї. Олег був працьовитим і старанним, працював навіть ночами та у святкові дні, щоб забезпечити комфортне життя своїй родині. Незважаючи на ранню вагітність Галини у сімнадцять років, і їй, і Олегу вдалося завершити свою освіту та здобути гарну роботу. Вони йшли на ризик, який завжди добре окупався. Світлана, з іншого боку, щосили намагалася забезпечити своїх дітей і не могла зрозуміти, як допомогти їм мати власні квартири. Почуваючись безпорадною, вона попросила свою матір поговорити з Галиною про прийом на роботу її сина Дениса, який був 34-річним фахівцем-початківцем, але якому не вистачало керівництва та ініціативи.
Обговоривши це з Галиною та Олегом, вони вирішили запропонувати Денису посаду, хоч і не керівну, як він того бажав. Все було на пробній основі. Однак Денис був незадоволений і відразу ж захотів здобути посаду начальника, пославшись на свої родинні стосунки як на перевагу. Його “права” і небажання працювати з нуля призвело до того, що він швидко відмовився від цієї можливості, внаслідок чого Олег відчув полегшення, а мати Світлани зрозуміла непрактичність прохання. Олег цінував намір своєї тещі, але добре знав, що таке право без зусиль може спричинити лише неприємності. Цей епізод залишив гіркий присмак, остаточно показавши протилежні життєві шляхи сестер, засновані на їхньому виборі та установках.