Баба Люся того дня взялася за прибирання спальні з подвійною запопадливістю. Он як нудьгує чоловік, весь час проводить на вулиці з друзями, а вона вже тут як-не-як підтримує затишок. Ось так і натрапила під матрацом на товстий конверт із готівкою. Серце її завмерло, а руки почали тремтіти від обурення та несподіванки. Не дочекавшись вечора, вона вирушила надвір, щоб знайти свого чоловіка. Знайшла його на лаві з друзями. З подивом і тривогою в очах вона витягла перед ним конверт. – Звідки в тебе ці гроші? – голосно спитала вона.
Чоловік почервонів, опустив голову, але потім, зустрівши погляд дружини, зізнався: – Я виграв їх у хлопців у карти, Люсю. – У карти?! – Закричала Люся, – Скільки разів я казала, що це не веде ні до чого хорошого?! – Послухай, але ж я виграв! – відчайдушно заперечив він. – Подивися, скільки тут грошей! Ми могли б відремонтувати будинок або вирушити у маленьку подорож. Люся замовкла, погляд її метався між чоловіком і конвертом з грошима. Вона завжди була проти азартних ігор, але хіба не заслуговували вони на невеликий відпочинок після важких років праці?
– Ти обіцяєш більше не грати? – тихо спитала вона. – Обіцяю, Люсю. Це був разовий випадок, просто успіх був на моїй стороні. Люся глибоко зітхнула, знизала плечима і здалася. Разом вони повільно пішли додому, обговорюючи, як їм краще витратити несподіваний виграш. Хоч і зі скрипучим серцем, але вона вирішила довіритися чоловікові ще раз, сподіваючись, що азарт не візьме гору над його розумом у майбутньому.