Вікторія провела цілий день, наводячи лад у своєму будинку, переклеюючи шпалери, міняючи фіранки та витираючи до блиску антресолі. Але під час цього прибирання вона виявила коробку з листами від Віктора – свого колишнього коханця, і миттєво відволіклася від своїх справ. Вона з ніжністю згадувала про їхні стосунки. Вони познайомилися під час навчання у столичному політехнічному інституті. Вона була сором’язливою дівчиною з села, а він – міським хлопцем. Незважаючи на свої відмінності, вони почали зустрічатися, і Віктор завжди знаходив нові способи висловити свою прихильність та любов. Проте їхні стосунки зіштовхнулися з труднощами, коли Віктора виключили із інституту.
Всупереч очікуванням своїх батьків, він вирішив працювати і одружитися з Вікторією. Але батьки цього не схвалили, і на настійне прохання батька Віктор пішов служити. Вікторія почувалася самотньою без Віктора, але листи, які він їй надсилав, підтримували її, доки вони раптово не припинилися. Збожеволіла від горя, дівчина зрештою знайшла втіху в їхньому спільному другові Саші, а врешті-решт взагалі вийшла за нього заміж. Лише через роки вона дізналася, що саме Сашко підлаштував їхнє розставання, переконавши Віктора, що Віка знайшла собі іншого.
Шлюб Вікторії з Сашком зрештою розпався. Приблизно тоді й до Вікторії дійшли чутки, що розлучився і Віктор. Жінка вирішила написати йому листа, і вони домовилися зустрітися в кафе. Коли вони знову побачили один одного, роки ніби розтанули: вони міцно взялися за руки, поклявшись ніколи більше не розлучатися. Вікторія та Віктор разом уже майже п’ять років – з моменту їх возз’єднання. Вони живуть щасливо і дорожать кожним проведеним разом днем, твердо вірячи в те, що справжнє кохання ніколи не згасає.