Павло вийшов на платформу з важкою спортивною сумкою, перекинутою через плече. Оглянувши околиці, він підійшов до літнього чоловіка у сірому плащі. Розговорившись, дідусь розповів історію свого життя: він кинув сім’ю заради іншої жінки та трагічно втратив її під час пологів. Він посилав гроші сім’ї, але колишня дружина все повертала, а потім вийшла заміж. І ось тільки після смерті матері його син вийшов на зв’язок, і вони збиралися зустрітися на вокзалі і поїхати до сина додому.
Поки вони розмовляли, їхню розмову перервало оголошення поїзда. Павлу згадалася причина, через яку він опинився на вокзалі: поспішний від’їзд після сварки з дружиною через якусь дрібницю. Занурившись у розповідь старого, Павло одразу зрозумів, що не збирається нікуди їхати. Раптом до нього підійшов чоловік середнього віку, який звернувся до діда як до «батька».
Зрозумівши, що відбувається довгоочікувана зустріч, Павло непомітно пішов. Він викинув квиток, вирішивши поїхати додому таксі. Вдома син Павла радісно зустрів його. Коли він зустрівся зі своєю заплаканою дружиною Надею, то зміг лише випустити одне тільки: «Пробач мені», але й цього їм обом було достатньо.