– Оплатіть проїзд! – зажадала кондукторка. – Я вже заплатив, – стомлено відповів пасажир, стискаючи щось у куртці, яка періодично ворушилася. – Щось я такого не пригадаю, – скептично відповіла кондукторка. Чоловік збентежено замахав картою, не впевнений, що справді заплатив. – Спробуємо ще раз, – запропонував він.
При спробі провести платіж картка не спрацювала. – Вам на телефон надійшло повідомлення про платіж? – спитала вона. – Я залишив телефон у сина в лікарні, – зізнався він, – він упав у колодязь, намагаючись врятувати собаку. Приголомшена кондукторка спитала, чи знає про це мати хлопчика. Чоловік пояснив, що матері вже немає у їхньому житті, вона створила нову родину.
Кондукторка зі співчуттям зазначила, що кожній дитині потрібна мати. – Він упав, бо любить тварин. Ми впораємося,- запевнив він, дістаючи з-під куртки врятованого цуценя. Помітивши свою зупинку, чоловік поспішив піти, залишивши кондукторку розмірковувати про те, як у житті все відносно та швидкоплинно.