Тетяна Дмитрівна без попередження увійшла до квартири свого сина Михайла і була неприємно здивована, побачивши невістку Оксану із синцем на обличчі. – Де Михайло? – спитала вона. Оксана вказала на сплячого на дивані Михайла, який, судячи з усього, напередодні був напідпитку, почалася сварка, під час якої Михайло звинуватив Оксану в тому, що вона не є «ідеальною дружиною» у його розумінні, як дружина його друга Віктора, наприклад. Розлютившись, Тетяна сказала Оксані, щоб та збирала речі Михайла, він житиме в гаражі, доки не виправиться.
– Мам, ми самі розберемося, – запротестував Михайло, який почув слова матері, але, і не заперечуючи її рішення, пішов. Тетяна та Оксана сіли пити чай із пирогами, і Тетяна порадила Оксані не відпускати Михайла так просто, поки сама не зрозуміє, що вже можна. А на запитання Оксани, як зрозуміти, Тетяна сказала, що вона відчує. За три дні з’явилася Катерина, дружина Віктора. – Оксано, наші чоловіки в гаражі, – сказала вона, – я вигнала Віктора. Він пішов, мабуть, на мене поскаржитися. Наш план удався! Катерина, сміючись, пішла, а за годину повернувся Михайло.
– Я все зрозумів. Віктора я вигнав, більше ніяких гулянок. Чи можна мені повернутися? – спитав він Оксану. Оксана впустила чоловіка додому. Михайло усвідомив, що нічого хорошого у їх із Віктором поведінці немає, а цінувати треба те, що вже маєш, а не ідеалізувати проблеми інших. – Дякую, Катю, ти врятувала. Скажи, коли я зможу тобі чимось допомогти, – сказала Оксана подрузі по телефону. Маленька жіноча хитрість урятувала цілу родину!