Оля, відмінниця зі скромної родини, навчалася у престижній школі, розділеній на дві групи: багатих “золотоносців” та академічно обдарованих “обраних”. Яна, “золотоносець”, з глузуванням запросила Олю на вечірку, припустивши, що в неї не буде відповідної сукні. На подив Яни, Оля прийняла запрошення. Не знаючи, що вдягнути, Оля звернулася до бабусі, яка дала їй адресу її віддаленої матері Алли, і Алла, яка жила розкішно, але нещасливо, надала Олі приголомшливе вбрання.
Оля з’явилася на вечірці , перехопивши увагу і залишивши “золотоносців”, у тому числі і Яну, здивованими. Після цього випадку, зумівши допомогти дочці та відчувши від цього тепло, Алла задумалася про свій життєвий вибір і зізналася Олі, що шкодує, що покинула її. Наступного дня у школі Яна висміяла Олю за те, що вона повернулася до звичайної форми. Оля цього разу відповіла наполегливо, запитавши, що Яна робила, якби в її сім’ї зникли гроші, адже дівчина нічого не вміла… у неї навіть власного смаку не було – все їй підбирала мама.
Оля стверджувала, що справжнє багатство приносять знання та характер, а не гроші. Її відповідь викликала оплески класу, що здалося Яні ударом у спину. Висловлена Олею думка знайшла відгук, змусивши всіх замислитися про свою позицію в житті. А Оля… заручившись підтримкою не лише бабусі, а вже й мами, продовжила навчання, вирішивши досягти своєї мети на своїх умовах. Так одна вечірка змінила одразу кілька життів!