Тоня якраз гладила білизну, коли зненацька прийшла її сусідка Клавдія. Не бажаючи здатися грубою, Тоня запросила Клавдію увійти і продовжила свою роботу по дому. Клавдія почала хвалитися новою легкою сковородою, яку вона купила, відзначаючи чудеса нових технологій. Потім вона вказала на важку стару праску Тоні, запропонувавши їй замінити її на нову полегшену модель, тим більше, що Тоня та її чоловік Олександр здавалися заможними людьми. Тоня відповіла, що віддає перевагу більш важким предметам домашнього вжитку.
Розповідаючи історію зі своєї юності, вона розповіла, як вони з Олександром колись жили у сімейному гуртожитку із спільною кухнею. Якось, коли Тоня готувала млинці, до неї підійшов п’яний сусід-чоловік з неналежними намірами. Тоня інстинктивно вдарила його по голові своєю легкою сковорідкою, але це не мало ефекту; сковорода розбилася, не завдавши особливої шкоди. Вона усвідомлювала, що сковорода важче захистила б її краще. Клавдія, здивована цією історією, запитала Тоню, чи часто у неї виникали суперечки з чоловіком, припустивши, що саме тому їй подобаються важчі предмети для захисту.
Сміючись, Тоня пояснила, що вони з Олександром рідко сваряться. Вона просто відчувала себе у більшій безпеці з важкими предметами, враховуючи її минулий досвід та можливість несподіваних відвідувачів. Відчуваючи себе дедалі незручніше, Клавдія зрозуміла, що їй краще вирушити додому, бо вона залишила свої двері незачиненими, а всі її домашні речі тепер уже стали легкими. Проводячи сусідку, Тоня мимохідь згадала, що якщо Клавдії колись знадобиться допомога, вона завжди зможе прийти. Коли Клавдія, можна сказати, вже бігла, явно побоюючись важкої праски Тоні.