Олена спекла яблучний пиріг, і його чудовий аромат поширився по всьому подвір’ю. Вона накрила стіл у великій альтанці, що потопає в зелені, що дає вдень відпочинок від сонця і приємну прохолоду ввечері. Андрій, її чоловік, вирушив на вокзал зустрічати довгоочікуваних гостей – дочку та її родину, до якої входили онуки-близнюки Ангеліна та Марія. Коли Ангеліна та Марія були малими, Олені було важко відрізнити їх одну від одної. Вони любили обманювати свою бабусю, грайливо змінюючи особи. Олена навіть благала свою дочку одягати їх по-іншому. Тільки маленька родимка на шиї Марії зрештою допомогла Олені навчитися відрізняти їх один від одного. Гості приїжджали не щороку: вони жили далеко, а близнюкам вже було по 16. Згодом Олена почала розрізняти їх не лише за родимкою, а й за характером: Ангеліна була тихіша, а Марія — жива і неспокійна. Олена, якій був 61 рік, вела активний спосіб життя, доглядала свій будинок і сад.
Вона та Андрій, її другий чоловік, були одружені 12 років. Перший шлюб Олени у віці двадцяти трьох років був пов’язаний із проблемами через те, що її колишній чоловік любив вечірки. Зрештою, Олена забрала доньку та кинула його, шукаючи притулку у батьків в іншому місті. Поки Олена готувала стіл, прийшов Андрій із гостями. Внучки побігли до бабусі, обсипаючи її ласкою. Потім вони поїли в альтанці. Пізніше того ж вечора вони сиділи навколо гойдалки: дорослі були захоплені розмовою, обмінюючись різними новинами. Потім Олена почала розповідати про свої юнацькі пригоди, про те, як вони з подругою любили танцювати, про зустріч з Андрієм під час відпочинку на морі та про їхню тимчасову розлуку, коли Андрій зізнався, що одружений і має дитину. Зрештою, Олена забула про Андрія і продовжила своє життя, навіть вийшла заміж, народила дочку та розлучилася з першим чоловіком. До 40 років Олена знову зустріла Андрія на тому самому курорті – але тепер уже вдівця.
Після численних прогулянок, зізнань та вибачень Андрій зробив Олені пропозицію, пообіцявши більше ніколи її не відпускати. Олена, порозумнішала з роками, прийняла його пропозицію. Їхньою єдиною проблемою була дочка Андрія, яка відчувала себе зрадженою повторним шлюбом батька. Незважаючи на його спроби, вона дистанціювалася від них. Після розповіді своєї історії Олена та Андрій були зустрінуті повагою та захопленням з боку онучок, яких зворушила романтична історія. Через два тижні Олені та Андрію довелося прощатися з гостями. Знову залишившись одні, вони продовжували насолоджуватися мирним життям, згадуючи спільне минуле прохолодними літніми вечорами. Їхнє життя було свідченням неминущого кохання: Андрій завжди був зайнятий благоустроєм вдома, а Олена насолоджувалась своїм активним способом життя.