Незважаючи на те, що я все життя підтримувала нашу хвору матір у селі, нещодавно вона здивувала мене, вирішивши розділити своє майно порівну між мною і моєю сестрою, Софією. Мені 46 років, я заміжня, у мене двоє майже дорослих дітей, живу разом із матір’ю. Після того як батько покинув нас у дитинстві, ми з сестрою допомагали матері, яка часто хворіла, по господарству.
Але тільки-но Софія закінчила школу, вона поїхала до міста, щоб влаштувати своє життя там, залишивши нас. Її від’їзд дуже поранив маму, і я пообіцяла собі ніколи її не кидати. Коли чоловік запропонував нам переїхати в місто чи виїхати за кордон, я відмовилася, розуміючи, що потрібна мамі. З того часу ми живемо поруч із нею, надаючи їй таку необхідну підтримку. Останнім часом Софія стала часто відвідувати нас після багаторічної відсутності.
Підслухавши розмову між нею і моєю матір’ю, я була вражена тим, що Софія заявила, що вона заслуговує на спадщину нашої матері. Найбільше мене вразило те, що моя мати, на мою думку, погодилася з цим. Тепер я перебуваю у скрутному становищі. Чи маю поступитися і розділити те, що ми з чоловіком нажили, з Софією, яка покинула нас, як тільки з’явилася можливість? Зважаючи на її впертість, я передбачаю, що вона не відступить. Я не знаю, що робити далі у цій жахливій ситуації.