Михайло оглядав околиці. Він думав, що нарешті залишився сам. Він швидко почав набивати невелику, але містку валізку всім, що траплялося під руку. Він уявив собі, яку ситну страву можна приготувати з грудинки з товстими прожилками м’яса, і як дружина Марійка подаватиме йому все це на хлібі з гірчичною глазур’ю. У валізі виявився й великий шматок жовтого сиру із величезними дірками. Михайлу сир не подобався, але Марійка його просто обожнювала. Вона їла його на хлібі, намазаному маслом, і стверджувала, що він дуже смачний, незважаючи на неприємний запах. Набивши чемодан до відмови різними продуктами, Михайло обережно закрив його.
Кинувши останній погляд на всі боки, він попрямував до виходу. Проте ззаду пролунав голос, який вимагав доглянути валізу. Голос ставав все наполегливішим і переслідував його. Михайло додав кроку. Серце заколотилося, коли валіза несподівано відкрилася, розсипавши вміст. Незважаючи на всі зусилля, ковбаса покотилася, а сир випав із рук. Від несподіванки Михайло прокинувся, важко дихаючи. Він сів у ліжку, на його обличчі відбилася розгубленість. Він розповів Марійці про свій дивний сон і висловив подив із приводу крадіжки продуктів, коли холодильник був повністю заповнений. Марійка уважно слухала, а потім поділилася спогадами зі свого дитинства. Її бабуся завжди була забобонною, особливо щодо снів. Вона вважала, що сни можуть схиляти людину до злочинів, заманювати її найтемнішими бажаннями. Марійка запропонувала їм наступного дня сходити до церкви та помолитися своєму Янголу-охоронцю.
Згадавши свій сон, Михайло зізнався, що вкрав смачну їжу уві сні, за що йому стало соромно насправді. Наступного дня вони пішли до найближчої церкви. Поки Марійка купувала свічки, жінка похилого віку мовчки простягнула Михайлові записку з молитвою. Михайло не встиг прочитати записку, як до нього приєдналася Марійка. У записці була молитва до Янгола-охоронця, яка дарувала їм душевний спокій. З того часу Михайло більше не бачив таких снів. Щоразу, проходячи повз церкву, він зупинявся і дивився на небо, усіяне золотими куполами та хрестами. Потім він тричі осяяв себе хресним знаменням і продовжував свій шлях у спокої.