Олег йшов до себе, на диво безтурботним та веселим. На нього чекали бажані безтурботні вихідні після трудових буднів. Адже не минуло й тижня з того дня, як він у супермаркеті закупився продуктами на місяць уперед! Олег був упевнений, що вихідні пройдуть без метушні. Увійшовши до квартири, голодний чоловік одразу рушив на кухню. Не знайшовши вечерю, Олег вирішив, що дружина вирішила пожар тувати. Олег почав шукати дружину … – Ксюша. Де вечеря? – А мені нема з чого готувати, – відповіла дружина.
– Нас виnадково не обікрали? Я ж закупився на місяць, але тепер нічого немає! – обурився голодний чоловік. – Любий, невже ти не знаєш, як закінчуються продукти? Я весь тиждень готувала, а напередодні прийшла мати, і я їй віддала половину. Їм же нема чого їсти. Не можу ж я залишити батька з матір’ю голодними, як ні в чому не бувало, спокійно відповіла дружина. – Тобто ти віддала їм продукти, які я куnив? Виходить, я маю сидіти голодний, через те, що твій тато досі не зміг знайти собі роботу?! – Олег закипав дедалі більше. – Не бузи. Ти ж знаєш, що йому ще шість місяців до виходу на пенсію. А на одну пенсію мами не проживеш, – спробувала втихомирити чоловіка Ксюша.
– По-твоєму, що окрім своєї родини, я ще мушу тещу з тестем утримувати?! – обурився Олег. – Де газета з вакансіями?! – На. Чого це вона тобі знадобилася? Олег схопив газету і вийшов зі своєї квартири. Спустився на поверх нижче і постукав у квартиру батьків Ксюші. Двері відчинили теща. – Ось тут, – Олег потрусив перед носом тещі газетою, – вакансії. Знайдіть собі роботу! І не забирайте їжу у моїх синів! Прокричавши свою тираду, Олег вийшов із квартири, прихопивши куплені ним ватрушки.