Невзаємне kохання – це погано, ось тільки давати хибні надії ще гірше. А все почалося з того, що Христина та Валера жили в одному гуртожитку. Не були сусідами, але часто зустрічалися у будь-яких місцях, де в них і наро дилися почуття, ось тільки які почуття? За деякий час вони стали друзями. Дружили по-своєму, Христина почувала себе дуже комфортно у присутності Валери, а той лише загострював ситуацію, роблячи їй усілякі компліменти.
Після закінчення навчання, Христина запропонувала хлопцеві з’їхатися, чому той був лише шалено радий. Жили вони спочатку в будинку батьків Валери, де його батьки тиснули на пару, щоб ті скоріше побралися і онуків завели, а потім пара змогла накопичити на окреме житло – двокімнатну квартиру. Жили вони разом добре, у цивільному шлюбі, ось тільки чому вони ще не одружилися офіційно, ніхто не знав, навіть сама Христина. Її подруги здогадувалися, що її Валера вже давно знайшов собі іншу, але Христина лише жартувала, або казала, що це мячня.
Наближався новий рік, всі подруги Христини вийшли заміж і жили у щасті та радості зі своїми чоловіками, а Христина все чекала та чекала. Вона сподівалася, що на новий рік її подарунком буде обручка. Ось тільки все обернулося навпаки. За кілька днів до нового року Валера покликав Христину на серйозну розмову. Вона вже зацікавилася, чекала пропозиції. Валера зробив пропозицію, ось тільки запропонував він Христині переїхати назад жити в гуртожиток, або він може дати ключі від будинку його бабусі, який дістався у сnадок. Валера запропонував Христині піти з цього будинку, оскільки він знайшов собі іншу жінку, і вона тепер житиме тут. Ось таке новорічне диво.