Ця історія сталася у суді одного дуже маленького містечка. Прокурор викликав свідка – стареньку бабусю – і поставив їй лише одне запитання: -Бабусю, ви мене знаєте? -Звичайно знаю. Я тебе знала ще маленьким хлопчиком. Якщо чесно, то я давно розчарувалася в тобі. Ти брехун, зраджуєш своїй дружині, керуєш людьми, як тобі заманеться.
Думаєш, ти велика людина? Ні, ти лише дрібний бюрократ. Звичайно, прокурор був приголомшений словами бабусі, і щоб якось розрядити обстановку, він вказав на кінець залу і запитав: -Бабусю, а ви знаєте адвоката? -Звичайно знаю. З дитинства. Він завжди був лінивим, а зараз пристрастився до алkоголю.
Саме тому він не зміг зберегти сім’ю, і єдиною його втіхою стала маленька адвокатська кантора, куди нормальна людина точно не піде. Він змінював своєї kолишній дружині кілька разів. До речі, однією з цих kоханок була твоя дружина. На цей момент не витри мав вже суддя. Він покликав до себе прокурора та адвоката, і пошепки сказав: -Якщо хтось із вас посміє спитати цю бабусю, чи знає вона мене – обох відправлю на довічне.