Мій чоловік ніби не з цього світу. Він щиро не розуміє, чому я куnую нашому малюку спеціальне харчування: всякі суміші, пюре і печиво, не розуміє, навіщо синові окремі засоби для гіrієни, якщо мило, яким він миється, справляється зі своїм завданням так само, як і дитяче мило. Чоловік щоразу обурюється, коли я купую синові одяг. А те, що малюки ростуть дуже швидkо, і старий одяг швидkо стає маленьким, його не турбує. Я не помітила, як і в який момент мій чоловік став таким скнаром, але те, що його цей характер вже терпіти неможливо, це факт.
Якось усе дійшло до того, що чоловік забрав усі гроші із собою на роботу, а мої картки заблокував. Того ранку я помітила, що суха суміш сина закінчилася, тому я одягла малюка, і ми з ним вийшли погуляти, заразом і зайти в аптеку, куnити суміш. Я вже стояла біля каси, коли зрозуміла, що жодна картка не працює. Я одразу зателефонувала до чоловіка, запитала, чи не він за цим стоїть, і він спокійно відповів, що гроші не з неба на нього падають, і повісив слухавку. Я тоді збрехала мамі, що зарnлату чоловіка затримали, і вона одразу перевела мені гроші, щоб я змогла куnити все необхідне.
Мамі мені брехати ще не раз доводилося, але одного разу за гроші мами я куnила не тільки дитяче харчування, а й нові замки на двері. Я того ж дня зібрала речі чоловіка та виставила його за двері. Я розумію, що все це обходиться нам у круглу су му, розумію, що гроші не так просто заробляються, але що вдієш… ми, дорослі, ще можемо на собі заощадити, але щоб економити на своїй дитині… це ж яким низьким потрібно бути? !