Скільки пам’ятаю свого чоловіка, він завжди мав таку натуру, що швидkо захоплюється, ось тільки цього запалу вистачала максимум на два тижні. Коли минулого року він оголосив, що відтепер стає вегетаріанцем, ми з сином лише посміялися. Але, як виявилось, це було не просте захоплення. Чоловік дійсно став дотримуватися прийнятих у таких людей принципів, ось тільки жодних переваг цих витівок я не бачила. Він зблід, а часом мені здавалося, що колір його шкіри – зелений. Якось, коли йому стало дуже nогано, я запропонувала йому споживати бодай яйця. (M/YK) -Що? Це ж курчата! Невин ні тварини! Як тобі взагалі таке могло на думку прийти? – відповів він люто в очах. Ще добре, що чоловік уміє готувати, і сам варить собі ці смердючі боби з овочами. Більше того, він і мені із сином пропонує свою їжу.
Ми поїли, суто з ввічливості, 2-3 рази – але нічого більше. Коли я готувала на кухні м’ясо, чоловік влаштовував грандіозні сkандали. Казав, що зараз увімкне якісь ролики, і ми обов’язково замислимося над своєю поведінкою. Ну так, ми дивилися, тільки бажання відмовитися від м’яса у мене з сином не виникало. Через звички мого чоловіка ситуація в нашій родині серйозно загострилася. Син навіть не хоче повертатися додому після універу: завжди знаходить якісь волонтерські проекти, аби поменше бувати вдома. Цілі чоловіка – це щось особливе. Він мріє врятувати всіх пригноблених тварин на нашій планеті. На його думку, абсолютно всі нормальні люди зобов’язані відмовитися від м’яса, молока та яєць. -А хіба хижаки не харчуються м’ясом? -Люди – не хижаки! Досить їм уподібнюватися!
У чоловіка є друг, який довгі роки жив в Індії, набрався там якихось практик, і зараз має величезний вплив на мого чоловіка. Чесно кажучи, я намагаюся не спілкуватися з цим другом, адже навіть на вигляд можна сказати, що ця людина – ненормальна. Останній виnадок вивів мене із себе. Я повернулася з роботи, відкрила холодильник, і побачила, що там відсутні ковбаса, м’ясо та яйця, які я накупила днем раніше. Далі на кухню зайшов мій чоловік і оголосив, що відтепер у нашій хаті не буде тваринної їжі. Довелося нагадати йому, що це будинок, у якому живемо і ми із сином, і куnували ми цю квартиру після шлюбу – спільними зусиллями. Він знову розорався і пішов у кімнату. Не розмовляє зі мною кілька днів. Але я так жити не збираюсь. Якщо його звичка ще раз перейде межі дозволеного – я точно подам на роз лучення.