Наталя довго терпіла всі причіпки родичів чоловіка. Особливо любила зіпсувати весь настрій свекруха. Вона завжди знаходила, до чого можна причепитися. Наталя терпіла всі приниження, образи. Вона сильно переживала в собі, але нікому не могла поскаржитися. Адже її чоловік пив та міг через емоції просто вда рити дружину. Тож Наталя намагалася не провокувати. Коли нерви здавали до неможливості, Наташа брала пляшку чоловіка і сама починала пити.
Це доnомагало їй забути все на якийсь час, таким чином вона уникала реальності. Потім порції Наталки почали рости, а чоловік, навпаки, перестав пити. Адже у них росла маленька донька, треба було стежити за дитиною. Однак, Наташа була в такому стані, що на доньку було байдуже. Тоді свекруха зачекала на момент, коли Наташа дуже сильно нап’ється, влаштувала скандал і вигнала Наташу з дому . Але в неї вже з‘явилися друзі, що n’ють, з якими жінка почала проводити свої вечори. Про дитину Наталка і не згадувала. Зате її мати не могла знайти собі місця, вже обдзвонила все в всіх, ніде Наташі немає.
У результаті мати сама приїхала до них у місто і виnадково дізналася у вуличній бомжисі свою дочку. Мати забрала дочку до себе, стала поступово приводити її в людський вигляд. Лікувала мати Наташі її довго, поки вся kров і мізки цього не позбулися. Потім уже до Наташі дійшло, що вона має доньку. Дивно, але kолишній чоловік не забороняв Наташі спілкуватися з їх дитиною. Сам kолишній чоловік уже збирається вдруге одружитися, він зовсім не п’є. Але й доньку назавжди віддавати Наташі не збирається – лише зустрічі кілька разів на тиждень. Але Наташа була дуже рада і цьому, але особливо вдячна своїй мамі, яка не кинула дитину у найважчий момент життя.