Ось Микола п’ять років пропрацював у фірмі і завжди думав, що начальниця у нього сувора та безсердечна. Тетяна Петрівна була жінкою у віці, завжди справляла враження дуже суворої жінки, одягалася солідно, погляд завжди був суворим і чіпким. Але одного разу вона якось запропонувала йому підробіток. Вона побачила, що він потребує коштів і каже: – Бачу, що ти хлопець старанний та добрий, що сім’я у тебе, а грошей не вистачає. Чи не хочеш ти в мене попрацювати? Тобто підробити додаткові гроші. У мене машини дві, за ними слідкувати треба. Тільки не маю часу водити їх хоч раз на місяць на техогляд. А ще мені потрібний водій, але не на постійній основі.
У мене є сестра старша, вона часто хво ріє, іноді її потрібно водити в ліkарні, у неї нікого, крім мене, немає, у мене часу не так багато, щоб приділяти їй. Чи не погодишся ти на таку пропозицію? Зрозуміло, робота не складна і хлопець охоче погодився. Згодом вони навіть потоваришували з Тетяною. І він зрозумів, що вона дуже гарна жінка. Жила вона самотньо у своїй великій хаті, чоловіка її кілька років як не стало, дітей не було. Коли вони потоваришували, Тетяна попросила познайомити її з його дружиною.
Так вона і з його донькою познайомилася. Потім почала періодично просити його приводити до неї дружину та доньку, бо нудно було. А дитячий сміх прикрашав її величезний особняк. Згодом вони стали майже близькими людьми. Багато людей з боку не бачили, що хлопець має сімейні труднощі. З дружиною він мав відмінні стосунkи, але доводилося жити в дуже маленькій квартирі і в дуже поrаних умовах із сварливою тещею. Тетяна стала рятівним колом для його родини. Вона фі нансово доnомогла, а згодом, коли її не стало, виявилося дещо вкрай несподіване. Вона заповіла йому свій дім. Ніколи не знаєш, звідки варто чекати доnомоги, тому треба бути завжди відкритим і добрим по відношенню до людей.