Мої батьки завжди були людьми дуже незацікавленими в їхніх рідних дітях. Їм було плювати на наші досягнення, наприклад, на медалі, які мій брат отримував за гру в футбол, на мої нагороди від перших місць на олімпіадах з математики, на мої хороші оцінки і на все інше. Вони згадували про нас, тільки коли ми допускали помилки, і то лаяли, а так на нас уваги особливо не звертали. Так було з народ ження, до самого нашого переїзду. Трохи со ромно було знайомити мого нинішнього чоловіка, тодішнього хлопця з моїми батьками, він просто посидів, розповів про себе пару речей, а ті, навіть не знаючи, ким він працює, в якій сім’ї наро дився і так далі, схвалили наш союз без крапельки інтересу.
Не те, що мені хотілося, щоб вони заборонили нам зустрічатися, але все ж, мені було неприємно, що моїм батькам було так плювати на мене. Мій брат взагалі, прийшов додому з прогулянки з друзями, сказав, що у нього є дівчина, і на наступний день переїхав жити з нею на орендованій квартирі. Минуло багато років з того моменту, як я з’їхала з батьківського дому. У мене вже є два сини, які дуже сильно схожі на мого брата. Вони дуже хороші, виховані хлопчики, і чоловік у мене теж відмінний. Мені в цьому плані крупно пощастило. І ось нещодавно мені подзвонив брат, повідомивши, що ми вже давно не відвідували батьків, залишили їх одних там, навіть по телефону не спілкувалися.
Ми подумали, може, втра тивши нас ненадовго, вони, нарешті, зрозуміли, що ми сім’я, а не група людей, що живуть під одним дахом. У підсумку, він запропонував влаштувати сімейне застілля в будинку батьків, все ж, ми реально, давно не бачилися, і було б круто зібратися всім разом сім’ями. Я зі своїми дітьми вирушила додому до батьків, там мене вже чекав брат зі своєю дочкою. Ми чудово провели час, мій брат сильно змінився за цей час. Ось тільки було таке відчуття, що ми влаштували зустріч брата і сестри, а батьків як не було, так і не стало поруч. Мій батько спав, а мама взагалі весь час сиділа за телевізором за переглядом улюблених мелодрам, тільки «привіт» сказала, коли ми тільки в будинок увійшли, та й все. Ми виросли в хорошій сім’ї, у нас було все, про чого ми бажали, але ми з братом більше мріяли про увагу батьків, ніж про матеріальні цінності.