Я не працюю вже кілька років, хоча до пенсії мені ще далеко. Живу я на гроші з оренди двох квартир, які дісталися мені у спадок. У мене є син, який одружився, і зараз вони чекають дитину. Я пішла з роботи в той період, коли невістка була вже в положенні. Можна подумати, що я пішла на такий крок, щоб сидіти з онуком. Але ці події ніяк не пов’язані. Мені зараз 53, І я нарешті вирішила вчити англійську. Більш того, 3 рази в тиждень я ходжу на курси дизайнера інтер’єру, а щовечора – в басейн. Є у мене ще й дача, де я насадила купу всього. Можна зробити висновок, що вільного часу у мене немає абсолютно. Нещодавно у мене народилася внучка.
Я відразу попередила дітей, що для них я не бабуся, і що сидіти з дитиною я не збираюся. Невістка скаржиться на мене родичам, мовляв, я тільки робити вмію, що фотографуватися і викладати все в соціальні мережі. 20 штук в день-і все на одному тлі. Але мені на це все одно. Дратував мене вічно той факт, що син з невісткою дзвонили мені по телефону, а потім передавали трубку внучці Катрусі зі словами “На, поговори з бабусею”. Це зараз моя внучка навчилася вимовляти якісь там слова, але до цього слухати нечленороздільну мову було просто нестерпно. Коли невістка розповідає про успіхи своєї дочки, я лише кажу, мовляв, класно, вундеркід у нас росте.
Але, якщо чесно, мене ці розповіді ніяк не вражають. Одного разу я запитала у невістки, чи збирається вона виходити на роботу. Адже дитині вже 3 роки. А вона тільки й зробила, що подивилася на мене, як на ненормальну. Стало ясно, що вона про це ніколи і не думала. З упевненістю можу сказати, що з невісткою просто нема про що спілкуватися. Вона може годинами розповідати про свою дочку, а сторонніх тим з нею просто не знайти. Не збираюся я спілкуватися з ними тільки через те, що вони мої родичі.