Моя мама ніколи не була худий. Але всього 5-6 років тому ніхто б її не назвав “товстухою”. Звичайна доросла жінка цілком середньої комплекції. Але кілька років тому у неї почалися nроблеми із здо ров’ям. Ліkар прописав ліkи та попередив, що можливо збільшення ваги – але невеликє. Все, що потрібно зробити – це дотримуватися діє ти. Мама, на щастя, вилікувалась, але ось стала стрімко набирати вагу. Вона людина дуже легко навіювана, тому якщо ліkар сказав про можливе збільшення ваги – то так і буде. Тієї ж осені вона спробувала надіти своє пальто – так у неї навіть рука туди не влізла.
Вона взялася доводити мені, що це просто пальто так село через неправильне зберігання. Зараз її вага вже переважила за сотню, але вона так само стверджує, що винні у всьому ці ліки. Але я впевнено можу сказати, що причина в її харчуванні. Минулої зими вона сказала, що не виходитиме з дому, адже на вулиці слизько і можна впасти. Просиділа 3 місяці, але звичка не виходити з дому геть-чисто засіла у неї в голові.
Всім зрозуміло, що, якщо вона хоча б прогулювалася вечорами, то настільки стрімкого набору ваги точно не було б. Але ні: їй таке життя сподобалося. Коли б я не прийшла до неї в гості, вона сидить і дивиться свої тупі серіали, і постійно гризе чіпси або насіння. Я, звичайно ж, можу приготувати їй корисну вечерю, але де гарантії того, що після мого відходу вона не замовить піцу? Більше того, приготовлену мною вечерю вона швидше за все викине.