Алла сиділа на кухні і згадувала роки, які вже безповоротно пройшли; вона думала, що старій людині дуже складно в цьому житті. Її другого чоловіка не стало дуже давно, з ним вона прожила в шлюбі років 25, і була дуже щаслива. Все, що стосується першого чоловіка, то і його вона любила: він був батьком її сина і дочки. Алла була далеко не красунею, женихів у неї практично не було, а батька своїх дітей вона зустріла виnадково; він тільки звільнився з в’язниці.
Коли він зробив пропозицію Аллі, вона погодилася, думала, що вистачить сидіти в дівках. Жили вони в селі, було своє господарство, у них там наро дилися діти, які незабаром після закінчення школи переїхали в місто на навчання, там і залишилися, і одружилися. Незабаром чоловік її пішов в інший світ, вона його поховала і залишила собі місце поруч з ним. Потім зустріла Гену, з ним прожила теж довго; його не стало, і вона вже викуnила ділянку в місті. Зараз вона сиділа на кухні і тихо nлакала, відчувала, що їй залишилося не дуже багато. Старенька весь час думала, до кого ж їй йти: першого свого чоловіка вона любила, та й другого теж.
Всі її думки перервав дзвінок: це була дочка, яка теж вже була на пенсії; вона сказала, що приїде провідає її, привезе продукти. Приїхала, сказала, що хоче м’ясо приготувати, яке привезла з собою. І ось, наготувала вона смачних м’ясних страв, вони сіли і довго розмовляли. Коли вона сказала дочці про свої роздуми, та відповіла, що не потрібно думати про погане, вона всіх переживе. Увечері дочка поїхала, а бабуся Алла подумала, що можна вийти трохи прогулятися. Вийшла вона і побачила, що сусід теж збирається на вулицю. Запросила його в гості. Він не відмовив. Ось бабуся Алла забула про всі печалі: точно ще проживе багато років.