Ніні зараз 61 років. Як звичайнісінька пенсіонерка, вона більшу частину свого часу проводить вдома, іноді в неї гостять родичі, а так живе вона одна, захоплюється кросвордами і в’язанням або просто під старі пісні зі свого запорошеного магнітофона дивиться з вікна, спостерігаючи, чим займаються інші люди. І ось в її очі потрапили діти. Діти наче якогось бездомного, судячи з одягу, грали в пісочниці.
Одяг у них був брудний, вони були худими, їх було аж п’ятеро. Так тривало десь тиждень. Цілий тиждень, щодня, діти виходили зі свого напів зруйнованого будинку, щоб пограти в пісочниці. А одного дня вони пішли додому, і більше Ніна дітей не бачила. Точніше, вона не побачила ні дітей, ні їхніх батьків, що трохи хвилю вало Ніну, адже доводиться іноді з дому, хоча б за покуnками виходити. І ось одного разу вона попросилася із сином до тієї родини у гості з гостинцями.
У хаті було тихо і дуже темно. Будинок був брудний, на першому поверсі нікого не було. А на другому поверсі вони виявили жінку, швидше за все – матір дітей. Син Ніни, професор за освітою, сказав, що вона у «відключці», а ще в неї жар. Пізніше, від цієї жінки син Ніни дізнався, що її чоловік давно покинув її з дітьми і ніколи не nлатив алі ментів. Син Ніни звернувся до nоліції, і внаслідок довгих розглядів біологічний батько дітей став nлатити алі менти, а мати поставили на ноги. Ось так Ніна врятувала життя аж 5 дітей та їх мами, просто тому, що їй було нудно.