У молодості Мілана по вуха закохалася у хлопця, котрий працював на теплоході. Вона завжди чекала на березі. У своїх фантазіях мріяла, що він колись забере її в далекі країни, що вони стануть справжньою родиною. Сергій високий, статний чоловік, не міг знехтувати увагою такої красуні. Не втрачав нагоди її обійняти і міцно притиснути до себе. Це лише підігрівало фантазії юної леді. Вона потім ще кілька днів ходила сама не своя, тонула в солодких мріях.
Під час чергової такої зустрічі Сергій подивився їй в очі і сказав, що більше не відпустить. Але це було не так, як вона собі уявляла. Чомусь стало страшно. Він силоміць запхнув її на теплохід і заявив, що вона тепер його наречена, він відвезе її до себе додому. Міла всіляко намагалася заспокоїти себе. Написала матері коротке повідомлення, що її забрав Сергій, і вони одружаться. Тільки ось весілля не відбулося. А дівчина повернулася додому за два роки вагітною.
Сергій і не планував робити романтичну пропозицію, йому просто подобалося співмешкати з такою симпатичною дівчиною. У маленькому містечку розповзалися всякі неприємні чутки про те, що Мілана нагуляла дитину. За очі його називали “помилкою” молодості. Мила намагалася не звертати уваги на злі язики. Її на щастя підтримала мати. Вона й доnомогла їй дитину виростити. Діма виріс у високого, статного, дуже гарного хлопця. Навчився у школі на відмінно. Потім навчався в університеті на інженерному факультеті. Ніхто вже не згадував, що він “помилка”. Він став справжньою опорою матері.